47-ма окрема механізована бригада (Україна)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 47-ма бригада.
| 47-ма окрема механізована бригада (з листопада 2022) 47-й окремий штурмовий полк 47-й окремий штурмовий батальйон (до серпня 2022) | |
|---|---|
 Нарукавний знак бригади | |
| На службі | травень 2022 — дотепер |
| Країна |  Україна |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Тип |  Механізовані війська |
| Чисельність | бригада |
| Прізвиська | Маґура |
| Гасло | Semper audentes! — завжди відважні |
| Війни/битви | Російське вторгнення в Україну (2022):
|
| Нагороди |  |
| Командування | |
| Поточний командувач | Ян Яцишен |
| Заступник командира | майор Іван Шаламага |
| Головний сержант | Молодший сержант Віталій Аверін |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
47-ма окрема механізована бригада «Ма́ґура» (47 ОМБр, в/ч А4699) — військове формування Збройних сил України чисельністю в бригаду.
Навесні 2022 року, після російського повномаштабного вторгнення, був створений батальйон з цивільних добровольців і військовослужбовців з інших частин, які пройшли співбесіди і відбір. Влітку батальйон брав участь у боях біля Вуглегірської ТЕС. Восени 2022 року батальйон розширений до штурмового полку, а вже у листопаді — до бригади. Влітку 2023 року бригада вела бої на Токмацькому напрямку в районі Оріхова. У жовтні 2023 — лютому 2024 року воювала у Авдіївці.
Історія
Створення
Наприкінці квітня 2022 року капітан Іван Шаламага «Бескид» та головний сержант Валерій Маркус отримали наказ сформувати новий батальйон. Вони разом служили в 30 окремій механізованій бригаді ЗСУ: Шаламага заступником командира батальйону, а Маркус у розвідувальному підрозділі. У новому батальйоні Шаламага став командиром, Маркус — головним сержантом. Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний побачив набір добровольців у новий батальйон і не лише підтримав ідею, а й пообіцяв вивести батальйон на новий рівень.[1][2][3]
Валерій Маркус оголосив відбір цивільних людей та військових, які вже проходили службу в інших бригадах, для вступу в 47-й окремий батальйон.[3] Впродовж трьох днів у Києві Маркус особисто проводив співбесіди для декількох сотень кандидатів. Були потрібні вмотивовані, креативні, відповідальні та здатні до самоосвіти люди.[4] На співбесіду приїжджали усі, хто забажав, і лиш половина з них проходила далі. Батальйон сформували за місяць[5] і розпочався етап злагодження — навчання особового складу.
Перші бої
Докладніше: Бої на Світлодарській дузі
У червні 2022 батальйон відправили на Вуглегірський напрямок. Там бійці отримали завдання взяти штурмом район Вуглегірської ТЕС. За словами Івана Шаламаги, за дві доби бійці батальйону відкинули ворога на чотири кілометри.[1]
12 червня батальйон виклав відео роботи дрона по російських окупантах.[6][7]
У тих боях батальйон втратив 6 вояків загиблими. За даними Мілітарного, батальйон мав проблему в тому, що нещодавні цивільні добровольці не стикалися зі стресовими ситуаціями, проте підготовка та мотивація допомогли справитися з труднощами. У ході боїв батальйон також був змушений закривати залишені дезертирами позиції. Врешті росіянам вдалося зайняти Вуглегірську ТЕС та місто Світлодарськ, українські сили змушені були відступити з цього району.[8]
Розширення
28 червня, за консультації з Генштабом, ухвалено розширювати батальйон до окремого штурмового полку.[9][10] Командиром призначили капітана Івана Шаламагу, і у свої 25 років він став наймолодшим командиром полку в історії української армії.[1] Валерій Маркус залишився головним сержантом полку.[11] Розпочався другий етап відбору людей. Мобільна рекрутингова група на чолі з Юрієм Строїчем складалася з 15 людей, як військовослужбовців 47-го полку, так і цивільних представників фонду Markus Foundation. Відбір цивільних осіб проходив у Києві та Львові й тривав два тижні. За цей час відібрали близько 700 осіб з 2000 охочих. Кінцеві співбесіди й безпосередні рішення із зарахування цивільних осіб у склад полку ухвалювали сержанти Валерій Маркус, Ігор Хмілевський та Андрій Ходєєв. Пізніше були проведені додаткові співбесіди з діючими військовослужбовцями інших військових частин, які бажали перейти до 47 ОШП. Співбесіди проходили в передмісті Києва. Відібрали близько 600 людей, з яких лише 450 осіб зрештою опинилися в полку в процесі переводу. Основними пріоритетами залишився принцип безперервного навчання, якісна внутрішня культура та взаємоповага між усіма ланками всередині підрозділу. Перехід від батальйону до 47-го окремого штурмового полку зайняв три місяці.[12][13]
Ще не був сформований полк, як восени 2022 надійшов новий наказ: розширитися до бригади.[9][8][14][13] 15 листопада полк став 47-ю окремою механізованою бригадою, вона була сформована у надшвидких темпах — за місяць, що стало можливим завдяки набутому попередньому досвіду з набору людей.[8] За рішенням Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на посаду командира бригади призначили Олександра Сака, повного кавалера ордена Богдана Хмельницького. Валерій Маркус — на посаді головного сержанта бригади.[15][16]
Наступ на Запоріжжі
На початку червня 2023 року 47-й окремій механізованій бригаді було поставлено складне та важливе завдання — проривати російську оборону на Запоріжжі від Оріхова і Малої Токмачки вздовж лінії фронту у напрямку міста Токмак. Російські військові облаштували декілька ліній оборони та встановили на шляху наступу українських сил безліч мінних полів. Також по українських силах наносила удари бойова авіація противника.[8] Під час боїв бригаді був приданий 25-й окремий штурмовий батальйон, озброєний бронеавтомобілями Козак. Батальйон протистояв батальйону 291-го московського спецназу. За оцінкою розвідника бригади Сергія Назаренка, 25-й батальйон воював найефективніше з 47-ї бригади.[17]
21-22 серпня, після двох місяців запеклих боїв, воїни бригади зайшли в населений пункт Роботине, прорвавши першу лінію оборони російських окупаційних військ.[18][19]
У вересні 2023 року командир бригади Олександр Сак був звільнений після невдалого наступу на Запоріжжі. За даними військових джерел іспанської газети El Pais, за три місяці бригада втратила 30% своїх бійців. Сака звинуватили в тому, що він продовжував використовувати неефективну тактику відправки бронетанкових колон, які застрягали на мінних полях і знищувалися російськими безпілотниками та артилерією.[20]
Бої за Авдіївку
Докладніше: Бої за Авдіївку (з 2022)
З кінця жовтня 2023 року бригада брала участь в боях за Авдіївку.[21]
В січні 2024 бригада перебувала в обороні і протягом кількох місяців у зоні відповідальності 47 ОМБр просування ворога не було. Також бійцям вдалося вивести з ладу танк Т-90М за допомогою M2 Bradley.[22] В січні з посади командира було знято полковника Олександра Павлія. Військовослужбовці бригади публічно звинувачували його в нерозумінні внутрішньої роботи структури, побудованої за моделями НАТО, та в заміні втрат піхоти солдатами, які не були підготовлені до бойових дій на фронті.[20]
Під час виходу ЗСУ з оточеної Авдіївки 17 лютого 2024 року бійці 25-го окремого штурмового батальйону 47 ОМБр вийшли з Авдіївського коксохіму без втрат.[23]
23 лютого 2024 року 47-ма бригада вперше показала застосування танку Abrams на Авдіївському напрямку.[24]
10 березня 2024 року посаду командира бригади замість Дмитра Рюмшина обійняв Ян Яцишин.[25] Рюмшин очолював 47-му бригаду лише два місяці, з січня по березень. За даними іспанської газети El Pais, його звільнили через значні втрати в Авдіївці та через те, що він не мав близьких стосунків із новим головнокомандувачем Збройних сил Олександром Сирським.[20]
Станом на 30 квітня 2024 року у бригаді було приблизно 2000 солдат.[26]
6 травня 2024 року 47 окрема механізована бригада Сухопутних військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[27]
Озброєння
Наземна техніка
- танк M-55S (словенська модернізація Т-55)[28][29] Ці танки 47 ОМБр передала 67-й бригаді перед початком літнього наступу 2023 року.[30]
- танк Leopard 2A6[31]
- БМП-1[32]
- танк M1 Abrams[33][24]
- БМП M2 Bradley[34][35]
- MRAP MaxxPro[36]
- бронеавтомобіль Panthera T6[28]
- ПЗРК RBS 70[37]
Літальні апарати
- БПЛА Лелека-100[38]
Структура
- 1-й механізований батальйон[39]
- 2-й механізований батальйон[40]
- 25-й окремий штурмовий батальйон
- зенітний ракетно-артилерійський дивізіон[41]
- РУБпАК «Strike Drones Company»[42]
Командування
Командири
- (квітень — листопад 2022) капітан Іван Шаламага
- (листопад 2022 — вересень 2023) підполковник Олександр Сак[43][44][45]
- (вересень 2023 — лютий 2024) полковник Олександр Павлій[46][47]
- (лютий 2024 — березень 2024) підполковник Дмитро Рюмшин[48][25]
- (з березня 2024) полковник Ян Яцишин[49]
Начальники штабу
- полковник Олексій Дубовик[50]
Заступники
- (з 2022) майор Іван Шаламага
Головні сержанти
- (2022) Валерій Маркус[44]
- (2023) Віталій Аверін[51][52]
Втрати
2022
- 9 червня 2022 — Кіт Володимир Володимирович, старший сержант.[53]
- 9 червня 2022 — Савкевич Сергій Юрійович, штаб-сержант.[53]
- 11 червня 2022 — Парій Володимир Володимирович («Амур»)[54][8]
- 13 червня 2022 — Пономаренко Олександр Олексійович («Крим»)[55][8]
- 13 червня 2022 — Поліщук Сергій Петрович, солдат.[8]
- 13 червня 2022 — Дейнеко Артем Анатолійович, старший солдат.[8]
- 02022-11-2020 листопада 2022 — Хомич Михайло Петрович. 1972, с. Ясинець Дубровицької громади [56]
2023
- 9 травня 2023 — Грабар Всеволод Євгенійович («Сєва»)[57]
- 8 червня 2023 — Бобров Олександр[58]
- 02023-06-099 червня 2023 — Мельник Дмитро («Меля»). 22 роки, селище Казанка Миколаївської області. Отримав смертельне поранення внаслідок мінометного обстрілу біля села Мала Токмачка Запорізької області [59]
- 02023-06-1010 червня 2023 — Поздєєв Михайло Борисович («Каспер»). 23.01.1984, м. Суми [60]
- 02023-06-1111 червня 2023 — Кеніз Артем Петрович. 29 грудня 1999, с. Новомихайлівка Чернігівського району Запорізької області. Загинув у районі населеного пункту Роботине [61]
- 02023-06-1111 червня 2023 — Зінчено Богдан («Ахіллес»). м. Черкаси. Молодший сержант. Під час штурмових дій, рятуючи пораненого побратима, підірвався на ворожій міні біля села Роботине Запорізької області [62].
- 02023-06-1212 червня 2023 — Касатік Олександр («Тяпа»)[63]
- 15 червня 2023 — Солнцев Богдан Валентинович («Кукі»), головний сержант.[64]
- 15 червня 2023 — Ступак Віктор Едуардович («Гучі»), старший сержант [65]
- 02023-06-1515 червня 2023 — Моргун Владислав («Студент»). с. Гладковичі Житомирської області. Виконуючи службові обов’язки, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу села Мала Токмачка Запорізької області [66]
- 02023-06-1717 червня 2023 — Чумак Дмитро («Чувак»). 3 березня 1992, с. Кам'янка Попільнянського району. Підірвався на гранаті, отримав поранення трьох кінцівок. Загинув через 4 години в евакуаційній Бредлі [67].
- 02023-06-1717 червня 2023 — Голубенко Вадим («Раджа») [68]
- 02023-06-1717 червня 2023 — Саід Мухамед Асан («Джонні»). 46 років, м. Кабул, Афганістан [69]
- 02023-06-1717 червня 2023 — Соловйов Марк («Соло»)[70]
- 18 червня 2023 — Матлак Назар Тарасович («Штахета»)[71][72]
- 28 червня 2023 — Чепіль Андрій («Кріс»)[73]
- 02023-07-033 липня 2023 — Васеленко Денис («Bull»).[74]
- 7 липня 2023 — Андрій Ігорович Гусак («Лицар»), старший солдат, навідник-оператор БМП Bradley.[75]
- 02023-07-099 липня 2023 — Куций Юрій («Буцефал»). 24 роки, с. Варварівка Хмельницької області [76]
- 02023-07-1818 липня 2023 — Рибаков Дмитро («Репортер») [77][78]
- 02023-07-2222 липня 2023 — Василишин Денис Володимирович, механік-водій. Загинув в районі Роботиного, Запорізького напрямку.[79]
- 02023-07-2323 липня 2023 — Ткачук Євген Сергійович, стрілець-снайпер.[80]
- 02023-07-2626 липня 2023 — Рудий Сергій. 44 роки, м. Буськ. Загинув поблизу села Роботине Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельну мінно-вибухову травму [81].
- 02023-07-3030 липня 2023 — Дідковська Елеонора Сергіївна («Мурка»). Російська ракета влучила в штаб в Оріхові та забрала життя майже двадцяти людей[82][83][84].
- 02023-07-3030 липня 2023 — Дарій Вікторія Володимирівна («Відьма»). Загинула від авіаудару по місцю дислокації бригади.[85]
- 02023-07-3030 липня 2023 — Сокоренко Олександр Олександрович («Турбо»). 27 років, м. Київ [86]
- 02023-07-3030 липня 2023 — Чертов Андрій («Мажор»). 20 років, с. Бурчак, Запорізької області [87].
- 02023-08-1313 серпня 2023 — Смоленська Світлана («Лана»). Отримала тяжке поранення 9 липня 2023, не сумісне з життям, померла у лікарні [88]
- 02023-09-1111 вересня 2023 — Машина Сергій («Матвій»). с. Мусійки Київської області. Загинув в бою біля села Роботине Запорізької області отримавши смертельні осколкові поранення внаслідок ворожого обстрілу.[89]
- 02023-09-1212 вересня 2023 — Семенюк Тарас. Загинув на Запорізькому напрямку.[90]
- 17 вересня 2023 — Бриж Юрій Володимирович («Механік»). Загинув в районі населеного пункту Роботине Пологівського району, Запорізької області.[91]
- 19 жовтня 2023 — Бочковський Василь Ігорович («Проктор»), старший солдат.[92]
- 23 жовтня 2023 — Смук Надія Дмитрівна, старший солдат, бойова медик.[93][94]
- 02023-10-3030 жовтня 2023 — Сєріков Олександр Володимирович. 45 років, м. Гайсин. Загинув неподалік від населеного пункту Красногорівка [95]
- 02023-11-1010 листопада 2023 — Яструб Юрій. 47 років, м. Львів. [96]
- 02023-11-1010 листопада 2023 — Дурицький Юрій Миколайович. 7.05.1993, селище Черняхів Житомирської області. Загинув в с. Степове Покровського району [97]
- 12 листопада 2023 — Пилипів Андрій Богданович («Купол»), старший стрілець-оператор. Загинув в с. Степове Покровського району Донецької області.[98]
- 02023-12-011 грудня 2023 — Заліпа Павло Іванович. 9 липня 2001, с. Комарове. Загинув під час штурму позицій росіян в районі Авдіївського коксохімічного заводу [99].
- 02023-12-1010 грудня 2023 — Воронін Григорій Володимирович («Voron»). 33 роки. Солдат, лінійний наглядач взводу зв'язку 1 механізованого батальйону [100]
- 20 грудня 2023 — Бовкун Олександр Анатолійович. Загинув в районі н.п. Степове Покровського району Донецької області[101]
- 30 грудня 2023 — Савченко Тарас Васильович, солдат, радіотелефоніст. Загинув в районі селища Степове Покровського району Донецької області.[102]
2024
- 21 січня 2024 — Чечіль Андрій Васильович.[103]
- 12 лютого 2024 — Крупа Володимир («Вамп»)
- 18 лютого 2024 — Сливка Дмитро. 19 серпня 1996, м. Львів [104].
- 27 лютого 2024 — Гільжинський Олег Русланович («Вуйко»), старший солдат, навідник-оператор БМП Bradley, майстер-ганнер.[105]
- 6 квітня 2024 — Кушнір Олександр Васильович, солдат. Загинув в районі н.п. Бердичі Покровського р-ну Донецької області.[106]
- 02024-04-1717 квітня 2024 — Петриняк Володимир.[107]
- 02024-05-077 травня 2024 — Машлай Олександр («Гот»). Загинув поблизу селища Желанне, Очеретинської селищної громади Покровського району Донецької області.[108]
Markus Foundation — тилова служба бригади
Благодійний фонд Markus Foundation[109] — неурядова організація, що займається забезпеченням, розвитком та підтримкою 47 Бригади «Маґура» Збройних сил України.[110] Фонд є неформальною тиловою службою 47 Бригади, що допомагає у мобілізаційній роботі, закриває побутові та фінансові питання.[111] Зокрема, співробітники фонду допомагали здійснювати набір до бригади, зібрали кошти[112] й організували закупівлю 55 автівок Toyota Hilux[113] для бійців, а також зібрали 25 млн грн і закупили безпілотні літальні апарати й усе до них необхідне для підрозділів «Маґури».[114][115] Загалом, на потреби бригади фонд Markus Foundation зібрав близько 100 млн гривень.
Напрямки роботи Markus Foundation:
- матеріально-технічне забезпечення 47 бригади;
- навчання і тренування бійців із залученням інструкторів провідних армій світу;
- підтримка поранених бійців та сімей загиблих героїв;
- допомога бригаді у мобілізаційній роботі.
Традиції
Бригада формується навколо своєї легенди, пов'язаної зі сходженням на символічну вершину — Ма́ґуру,[115] що символізує розвиток бійців, як професіоналів своєї справи. Бригада має кілька правил та традицій, обов'язкових для всіх бійців:[116][117]
- «Сходження». Планується обрати маловідому вершину в Карпатах, де буде засновано табір. Сходження на гору з табором має стати свого роду ритуалом для бійців.
- «Виклик». Використання слова «проблема» заборонено. Замість цього вживається слово «виклик».[118]
- «Шлях до Маґури». Оскільки бригада дотримується принципу безперервного навчання, кожен боєць має бути готовим сказати сержанту, чого він навчився за день, символічно зробивши крок до Маґури.
- «На щиті». Заборонено вживати радянські евфемізми «двохсоті» і «трьохсоті».[119]
- «Друже». Солдати й сержанти бригади звертаються один до одного словом «друже», як це було заведено в УПА. Наприклад, звертання до командира звучатиме як «друже командире» тощо.
- Гасло бригади лат. Semper audentes! може перекладатись як «завжди відважні» для командування або «завжди зухвалі» для ворогів.
- Символ бригади походить від концепції шахового коня, який діє нестандартно, переступаючи інші фігури. Коло з шипами символізує щит.[116]
Під час створення батальйону головний сержант Валерій Маркус розробив концепцію традиції нарукавного знаку, яка передбачала градацію нарукавних знаків за посадами й заслугами. Нарукавні знаки відрізняються кольором та окремими деталями. В залежності від посади, вимоги для отримання знаку бригади різні, для бойових підрозділів — це здача нормативів фізпідготовки.
Здачу на зелений «штурмовий» нарукавний знак головний сержант бригади приймає особисто, кожного разу проходячи усі нормативи разом з підрозділом. Зазвичай, до кінця доходить 70-80 % бійців.[120][121]
Відомі персони у складі бригади
- Олег Сенцов — кінорежисер, сценарист та письменник, громадський активіст. Молодший лейтенант, командир штурмової роти.
- Валерій Маркус — письменник, блогер і мандрівник.
- Олександр Положинський — музикант. В листопаді 2023 перейшов в іншу військову частину [122]
Цікаві факти
- У бригаді служать одразу два повних кавалери ордену Богдана Хмельницького: комбриг Сак Олександр Олександрович та начштабу Дубовик Олексій Леонідович.[123]
Див. також
Примітки
- ↑ а б в "Бригада прориву": які завдання виконуватимуть бійці із 47 ОМБр "Маґура" (фото). ФОКУС (укр.). 20 січня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Yuzefyk, Kateryna (19 липня 2022). Ніякої армійщини: 47-й батальйон Валерія Маркуса • Ukraїner. Ukraїner. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ а б Валерій Маркус: «Ми набираємо людей в новостворений окремий 47 батальйон». portal.lviv.ua (укр.). 27 квітня 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ nadiyka.blomqvist (19 травня 2022). Валерій Маркус: “Я путіну бажаю здоров’я! Щоб він жив, був міцним і всі хвороби його оминали”. ҐРУНТ (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Набір добровольців у новостворений 47-й батальйон достроково завершився. portal.lviv.ua (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Конопльова, Марина (12 червня 2022). 47 окремий батальйон показав нічне полювання на ворога (ВІДЕО). ШоТам (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Бійці окремого 47 батальйону показали, як знищують живу силу окупантів. Мілітарний (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и Тарас Сафронов (30 червня 2023). 47 бригада "Маґура" - шлях до прориву. Мілітарний (укр.). Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ а б В Україні з'явилася нова 47-а бригада: що відомо (фото). ФОКУС (укр.). 15 листопада 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Валерій Маркус: «47 батальйон розширятиметься до «Окремого штурмового полка». portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Бог війни та соцмереж. Військовий Маркус має 600 000 підписників у соцмережах. Як він конвертує популярність у стартап-підрозділ — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 25 серпня 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ "До нас переводиться Олег Сенцов: армієць ЗСУ Валерій Маркус розповів про 47 штурмовий полк". 5 канал. 28 вересня 2022.
- ↑ а б У складі ЗСУ поповнення – 47-а штурмова бригада. news.liga.net (укр.). 15 листопада 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Цензор.НЕТ (20 січня 2023). Сак, Шаламага, Маркус про 47 ОМБр: "Наша бригада сформувалася як бригада прориву. Деталей ми не розкриваємо, але сценарій нашого застосування виходить зі слова – ПРОРИВ". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ "Бригада прориву": які завдання виконуватимуть бійці із 47 ОМБр "Маґура" (фото). ФОКУС (укр.). 20 січня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Не реагувати на вибухи і постріли: у Генштабі показали, як тренується 47 ОМБр Маґура. Фото. WAR OBOZREVATEL (укр.). 24 квітня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Цензор.НЕТ (14 жовтня 2023). Розвідник 47-ї бригади Сергій Назаренко про контрнаступ на півдні: Я зразу попереджав усіх своїх підлеглих: "Перше, що ви втратите, це ілюзії". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 3 грудня 2023.
- ↑ Сили оборони на Bradley зачищають Роботине. Мілітарний (укр.). Процитовано 22 серпня 2023.
- ↑ Бійці 47-ї ОМБр зайшли у Роботине — Міноборони (карта). Дзеркало тижня. Процитовано 22 серпня 2023.
- ↑ а б в Segura, Cristian (22 квітня 2024). Ukraine’s star brigade in dire state due to lack of weapons and its own mistakes. EL PAÍS English (en-us) . Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ На Авдіївському напрямку Збройні сили України знищили належну російським військам самохідну реактивну установку розмінування – УР-77 «Метеорит». www.ukrinform.ua (укр.). 31 жовтня 2023. Процитовано 15 листопада 2023.
- ↑ Представник 47-ї ОМБр розповів про умови, у яких бригада захищає Авдіїївку.
- ↑ Штурмовий батальйон 47-ї ОМБр вийшов з Авдіївського коксохіму без втрат.
- ↑ а б Військові вперше показали застосування в бою танків "Абрамс".
- ↑ а б У 47-й бригаді "Маґура" змінився командир. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/04/30/the-war-weary-47th-mechanized-is-ukraines-emergency-brigade-the-pentagon-is-rushing-replacement-vehicles-to-keep-the-exhausted-unit-in-the-fight/
- ↑ Указ Президента України від 6 травня 2024 року № 273/2024 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
- ↑ а б 47-ма бригада отримала бронемашини Panthera T6 - Мілітарний. web.archive.org. 14 січня 2023. Архів оригіналу за 14 січня 2023. Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ 47 механізована бригада показала танки M-55S. https://www.ukrmilitary.com/. Ukraininan Military Pages. 18 грудня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2024/03/08/the-5th-tank-brigade-is-ukraines-new-hybrid-brigade-with-german-and-slovenian-tanks-armed-with-the-same-british-gun/?sh=16d9981643e6
- ↑ Звір на полі бою: 47-ма бригада показала тренування на Leopard 2A6 (відео). ФОКУС (укр.). 13 жовтня 2023. Процитовано 15 листопада 2023.
- ↑ Бригада "Маґура" отримала бронемашини MaxxPro. Мілітарний (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ В районі Авдіївки помітили танки M1A1 SA Abrams 47-ї бригади “Маґура” - Мілітарний. web.archive.org. 4 лютого 2024. Архів оригіналу за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Ізвощікова, Анастасія (15 січня 2023). Українські військові ймовірно почали навчання на БМП Bradley. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 10 лютого 2023.
- ↑ Bradley витримав підрив та влучання протитанкової ракети. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 30 червня 2023.
- ↑ Бригада "Маґура" отримала бронемашини MaxxPro. Мілітарний (укр.). Процитовано 12 грудня 2023.
- ↑ 47 ОМБр отримала на озброєння шведські RBS 70 - Мілітарний. mil.in.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
- ↑ Фонд "Повернись живим" передав 47-ї бригаді "Маґура" комплекс "Лелека-100". Мілітарний (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ [1]
- ↑ БМП Bradley знищила два ворожих БТР-82 разом з піхотою
- ↑ Знищено російський вертоліт Ка-52 "Алігатор", - 47 ОМБр
- ↑ Росіяни показали «дорогу смерті» під Степовим
- ↑ Олександр Сак: Біографія, досьє, фото Олександр Сак. forbes.ua (укр.). 29 серпня 2023. Процитовано 10 травня 2024.
- ↑ а б У складі ЗСУ поповнення — 47-ма штурмова бригада
- ↑ Ізвощікова, Анастасія (16 вересня 2023). У 47-й окремій механізованій бригаді змінилось командування.
- ↑ Сака зняли з командування 47-ї ОМБр “Магура”. Хто очолить бригаду. novynarnia.com (укр.). 16 вересня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
- ↑ Командира 47 ОМБр Сака зняли з посади. Бригаду очолить Олександр Павлій – хто це. LIGA (укр.). 16 вересня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
- ↑ М'ясних штурмів в Авдіївці більше немає. Тепер Росія застосовує малі піхотні групи — командир 47-ї ОМБр. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (укр.). Процитовано 10 травня 2024.
- ↑ У 47 бригаді змінився четвертий комбриг за два роки.
- ↑ 47 ОМБр. Telegram. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ Олена Богданьок (14 липня 2023). Головним сержантом 47 окремої механізованої бригади став Віталій Аверін. suspilne.media.
- ↑ Замість Маркуса головним сержантом 47 бригади "Маґура" призначили Віталія Аверіна (фото). LB.ua. 14 липня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ а б 47-й окремий батальйон ЗСУ, створений за участю Маркуса, зазнав перших втрат. ФОКУС (укр.). 10 червня 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Парій Володимир Володимирович.
- ↑ Сапер Олександр Пономаренко, позивний Крим, загинув 13 червня 2022 року під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ В один день під Донецьком загинули два військових з Рівненщини.
- ↑ Всеволод Грабар.
- ↑ Воював з ворогом з перших днів: на Запоріжжі загинув депутат з Хмельниччини Олександр Бобров.
- ↑ Дмитро Мельник.
- ↑ "Захищав Суми з перших днів вторгнення": сумчани попрощалися із Михайлом Поздєєвим, який загинув на Запоріжжі.
- ↑ Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої країни, штурмовику-кулеметнику 1-го взводу 7-ї роти 3-го батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» Збройних сил України Кеніз Артему Петровичу.
- ↑ Богдан Зінченко.
- ↑ Олександр Касатік.
- ↑ https://news.meta.ua/uk/news/zhitomir-proshchaetsia-na-fronti-zaginuv-zakhisnik-bogdan-solntsev-3752917/amp/
- ↑ Франківськ прощатиметься з загиблим воїном Віктором Ступаком. Інформатор Івано-Франківськ (укр.). 24 червня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
- ↑ Владислав Моргун.
- ↑ Добровільно став на захист Батьківщини: у Житомирі попрощалися з загиблим за Україну військовослужбовцем.
- ↑ Додому «на щиті» повертається полеглий на війні Вадим Голубенко з Вінниці.
- ↑ "Це Джонні, я помер" – останні слова воїна родом із Афганістану, який евакуював усіх поранених з підбитої броні.
- ↑ https://mahala.com.ua/viyna/do-bilhorod-dnistrovskoho-rayonu-na-shchyti-povertaietsia-22-richnyy-mark-solovyov/
- ↑ Тримає над нами небо: у бою за Україну загинув борщів'янин Назар Матлак.
- ↑ ВОЇН ЧЕСТІ. НАЗАР МАТЛАК, ДРУГ ШТАХЕТА.
- ↑ "У всьому був світлом і глибою". Пам'яті воїна, музиканта гурту "КораЛЛі" з Івано-Франківська Андрія Чепіля.
- ↑ Васеленко Денис.
- ↑ https://www.victims.memorial/people/andrii-husak.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Юрій Куций.
- ↑ НА ФРОНТІ ЗАГИНУВ ЖУРНАЛІСТ ДМИТРО РИБАКОВ, ЯКИЙ СТАВ НА ЗАХИСТ УКРАЇНИ.
- ↑ У бою загинув командир відділення 47-ї ОМБР Дмитро Рибаков.
- ↑ Своїх героїв пам’ятаємо.
- ↑ На Хмельниччині прощаються із полеглим військовослужбовцем Євгеном Ткачуком.
- ↑ Сергій Рудий.
- ↑ Макаревська, Катерина (1 жовтня 2023). "Життя в мене одне, і я зробила свій вибір". Історії українських спортсменок, що стали на захист України. https://suspilne.media (укр) . Суспільне Новини. Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ admin (3 серпня 2023). Герої не вмирають! Елеонора Дідковська (Мальцева). ЖІНОЧИЙ ФУТБОЛ УКРАЇНИ УАФ (укр.). Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ Елеонора Дідковська: військова, яка загинула на війні з Росією |. Вільне радіо. 18 серпня 2023. Процитовано 24 листопада 2023.
- ↑ Вікторія Дарій.
- ↑ Жив кожну хвилину: історія киянина Олександра Сокоренка, який загинув під час контрнаступу на Запоріжжі.
- ↑ "Загинув, так і не дізнавшись, що стане татом": історія військовослужбовця Андрія Чертова із Запорізької області.
- ↑ Виконувала бойове завдання: на війні загинула кулеметниця Світлана Смоленська.
- ↑ Сергій Машина.
- ↑ На Запоріжжі загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Тарас Семенюк.
- ↑ Раїса, Щербан (20 листопада 2023). Бриж Юрій Володимирович (26.08.2001-17.09.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Львівщина 19 лютого попрощається із чотирма захисниками.
- ↑ На Буковині прощаються із полеглою бойовою медикинею Надією Смук.
- ↑ На війні загинула активна учасниця Клубу українських жінок у Варшаві Надія Смук.
- ↑ У Гайсині попрощалися з воїном Олександром Сєріковим.
- ↑ Сьогодні, 16 листопада, Львівщина прощається з трьома військовослужбовцями Юрієм Яструбом, Олегом Френцером та Ігорем Фуртою.
- ↑ Пам`яті Воїна. Дурицький Юрій Миколайович.
- ↑ Після важкого поранення тиждень боровся за життя: зупинилося серце штурмовика бригади «Магури» Андрія Пилипіва.
- ↑ НАЗАВЖДИ 22: ЗАГИНУВ ВІЙСЬКОВИЙ З РАТНІВЩИНИ ПАВЛО ЗАЛІПА.
- ↑ Під Авдіївкою загинув випускник радіофізичного факультету КНУ Григорій Воронін.
- ↑ Сьогодні чергова трагічна звістка сколихнула Мартинівську громаду. Надійшло сповіщення про смерть Героя. martynivka-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ https://poltava.to/news/74738/
- ↑ На війні загинув депутат Фурсівської ОТГ Андрій Чечіль
- ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Олегом Короляком та Дмитром Сливкою.
- ↑ https://drohobych-rada.gov.ua/zagynuv-zahysnyk-ukrayiny-drogobychanyn-oleg-gilzhynskyj-vichna-pamyat-geroyu/
- ↑ На фронті загинуло троє військовослужбовців з Хмельниччини.
- ↑ 26 квітня на Львівщині поховають п'ятьох військових.
- ↑ На війні загинув журналіст Олександр Машлай
- ↑ Markus Foundation – це благодійний фонд, який працює на потреби 47 бригади. Markus Foundation (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ БО "БФ "МАРКУС ФУНДЕЙШН". YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Коломієць, Вікторія (9 листопада 2022). Озброюємо, навчаємо та одягаємо. Як фонд Markus Foundation забезпечує необхідним тисячі бійців 47-го штурмового полку. ШоТам (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Іменну ручку Байдена продали на аукціоні Prozorro за ціною в 20 разів вищою за стартову. LIGA (укр.). 24 травня 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Українці за два дні зібрали $1 000 000 на покупку 55 пікапів Toyota Hilux для ЗСУ. gagadget.com (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Валерій Маркус: «Без БПЛА ми не переможемо у цій війні». portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ а б Конопльова, Марина (29 січня 2023). 47 бригада «Маґура» отримала комплекс «Лелека-100». ШоТам (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ а б Чому варто послухати лекцію Валерія Маркуса «Дезертирство на фронті» — Forbes.ua. web.archive.org. 11 січня 2023. Архів оригіналу за 11 січня 2023. Процитовано 13 січня 2023.
- ↑ "Дезертирство на фронті" - Валерій Маркус Головний сержант 47 Бригади «Маґура» (укр.), процитовано 22 травня 2023
- ↑ ONLINE.UA (14 січня 2023). Лекція Маркуса про дезертирство зібрала понад 2 млн переглядів — основні тези. novyny.online.ua (англ.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ "Абсолютне знецінення": Маркус пояснив, чому загиблих українських захисників не варто називати "200-й". ТСН.ua (укр.). 17 грудня 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ 47 Штурмовий Полк. Шеврон потрібно заслужити... 10 км (укр.), процитовано 22 травня 2023
- ↑ Скібінська, Марія (2 січня 2023). "Шеврон ще треба заслужити": військова ЗСУ Блищик про перехід у 47-му бригаду і службу з Маркусом. 5 канал.
- ↑ Олександр Положинський заявив, що переводиться до іншого підрозділу ЗСУ, та пояснив чому. ТСН.ua (укр.). 13 листопада 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №429/2022. Про відзначення державними нагородами України. Офіційне інтернет-представництво. 20 червня 2022.
Посилання
47-й окрема механізована бригада у соціальних мережах | |
 | 47-й окрема механізована бригада на сайті Facebook |
|---|---|
 | 47-й окрема механізована бригада на сайті Telegram |
 | 47-й окрема механізована бригада на сайті Instagram |
- Тарас Сафронов (30 червня 2023). 47 бригада "Маґура" - шлях до прориву. Мілітарний.
Відео
- «Дезертирство на фронті» — Валерій Маркус Головний сержант 47 Бригади «Маґура»
- 47-ма окрема механізована бригада «Маґура» — Шеврони що наближають перемогу України
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
