ГЕС Kisköre

ГЕС Kisköre
47°29′34″ пн. ш. 20°30′56″ сх. д. / 47.49296111002777820° пн. ш. 20.51556944002777882° сх. д. / 47.49296111002777820; 20.51556944002777882Координати: 47°29′34″ пн. ш. 20°30′56″ сх. д. / 47.49296111002777820° пн. ш. 20.51556944002777882° сх. д. / 47.49296111002777820; 20.51556944002777882
КраїнаУгорщина Угорщина
АдмінодиницяKisköred
Стандіюча
РічкаТиса
Початок будівництва1968
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1973
Основні характеристики
Установлена потужність28  МВт
Тип ГЕСруслова
Характеристики обладнання
Тип турбінбульбові
Кількість та марка турбін4 Neyrpic
Кількість та марка гідрогенераторів4 Alstom
Потужність гідроагрегатів4х7  МВт
Основні споруди
Тип гребліводопропускна
Висота греблі26  м
ВласникTiszai Eromu Rt
ГЕС Kisköre. Карта розташування: Hungary
ГЕС Kisköre
ГЕС Kisköre
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Kisköre у Вікісховищі

ГЕС Kisköre – гідроелектростанція на північному сході Угорщини на річці Тиса (ліва притока Дунаю). Станом на середину 2010-х найпотужніша ГЕС у цій рівнинній країні (перевершити її у кілька разів могла станція Надьмарош на Дунаї, будівництво якої зупинили з екологічних міркувань).

Проект, реалізований між 1968 та 1973 роками, мав виконувати як гідроенергетичну, так і протиповеневу функції. В його межах Тису перекрили греблею висотою 26 метрів, яка утворила водосховище довжиною 27 км із об’ємом у 228 млн м3. При цьому воно має значну площу поверхні (127 км2) та малу середню глибину (всього 1,3 метра).

У лівобережній частині греблі обладнано судноплавний шлюз, по центру – п’ять водопропускних шлюзів, а біля правого берегу машинний зал. В останньому розміщено чотири гідроагрегати із бульбовими турбінами потужністю по 7 МВт.[1][2][3]

Примітки

  1. EU funds squandered building islands of mud in Lake Tisza - The Budapest Beacon. The Budapest Beacon (амер.). 19 серпня 2016. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 16 липня 2017.
  2. Kiskore Hydroelectric Power Plant Hungary - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 16 липня 2017.
  3. hydro-hungary. www.industcards.com. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 16 липня 2017.